Загальна кількість переглядів сторінки

Шукати в цьому блозі

Loading...

середа, 23 грудня 2009 р.

Не будь солодким, бо залижуть. Не будь гірким, бо заплюють.

(Кодекс честі українського барда від Олександра Смика)
http://2.bp.blogspot.com/_UDdF0WYWh_Q/SzDRJkcx61I/AAAAAAAACGU/YRkZDlig6s0/s160/oleksandr_smyk-770738.jpg
Авторська пісня – це особливий жанр. Тут як Бог триєдиний – від слова до музики і звуку. Або віриш, або ні. Як би ти віртуозно не володів голосом чи інструментом, цього буде завжди замало, щоб стати справжнім. Для цього жанру треба означеність і особистісність. Це виділяє тебе з-поміж інших. Саме це возводить тебе на п’єдестал для обраних. І за це не чекай ніяких преференцій. Ні звань, ні заслуг, ні широкої і дзвінкої, як відлуння, слави. Ти вже з першої яви – особа, цікава для спецслужб і відторгнута від владної верхівки. Бо ти відлунюєш совість, яка не дає спати більшості ситих, багатих, жадібних і байдужих.

Твоя місія пророча. Твоє життя – боротьба. Ти завжди можеш відійти, як це зробила більшість. Або перейти до клубу самодіяльної пісні і, тусуючись біля багаття, говорити зарозумілі фрази і цинічно демонструвати свій неабиякий потенціал езопової мови. Або ж скотитись до «попси» і бути кумиром хлопчакам та дівчаткам або 35-річним дамам, зчорнілим від власного життєвого досвіду.

Тебе, що не стоїть під світлом рампи, можуть облаяти, оббрехати, осміяти, спробувати загнати в кут або просто позбутись. Суспільство завжди знайде спосіб, як виставити червоні прапорці для твоєї вовчої натури самітника.

Ти кобзар, розвідник і характерник. Твої слова збуджують чи будять, але не залишають байдужим нікого. Не піддавайся, коли твою творчість порівнюють з творчістю виконавців авторських пісень. Вони зачасту надто солодкі. Не будь солодким, бо залижуть, не будь гірким, бо заплюють. Будь собою!

Як показує історія авторського руху, особливо оспіваної поезії, вірними цьому жанру можуть лишатися лише одиниці. Публічність поза публічністю, любов гранична з ненавистю, сліпота з прозорливістю. Це все про тебе. Це все тобі. І вічний пошук.

Ніколи не зупиняйся. Нікого і нічого не бійся. У тебе вистачить слів, і ти не заблудишся в трьох чи семи акордах, які тобі не завадить донести чоловіче та істинне. На відміну від артиста, перед тобою не публіка, а уважний слухач. Він завжди йде слухати і відчувати тебе. Він не йде на концерт. Він приходить поспілкуватися з особистістю. Не підведи його. Виходь лише тоді, коли є що сказати. І твердо знай: завжди знайдеться той, хто тебе почує і зрозуміє.

А вже Бог вознесе. Що-що, а це обов’язково станеться.

6 коментарів:

  1. Смичара! Ти це зробив! Ти знову це зробив - розбурхав і пішов! Чи не пішов? ))) Маєш ти чуйку на ситуацію. Ти завжди її мав... Ну що, деякі крапки над деякими "І" ти поставив. Нам своє робить... Вітаємо на кораблі, Брате!

    ВідповістиВидалити
  2. Сильно! Але..

    Досі ототожнював поняття "авторська пісня" і "бардівська пісня", як і "бард" і "автор-виконавець". Виходить, шо бард завжди повинен бути чимось незадоволений і виступати проти в своїх піснях.. А якшо сприймати світ таким як він є (звертаючи увагу на шось позитивне), скажімо, пісні-оди, або ліричні пісні - це взагалі не бардівське?..

    ВідповістиВидалити
  3. Чому завжди? Смик написав купу геніальних пісень про кохання без жодних "проти". Це для прикладу. Думаю, кожен в нашому жанрі свої крапки над "і" ставить сам. Хай Едік щось скаже. Тоді можна буде продовжити і розвинути тему.

    ВідповістиВидалити
  4. Тут як подивитися. От читав я в книжці з філософії (діаматерного зразку) такий фінт: "Єслі для "здравого смисла" (от їй богу, здравий смисл там у лапках був) нєт проблєм, філософ іщет проблєму і находіт путі рєшенія". Так от і Ви мабуть намагаєтеся, як казав Подерев'янський шукати якусь логіку "отталківаясь от антропоморфності", тобто, від діаматєрного бачення світу. Смик просто говорить про наболіле й кодекс його доволі поетичний. Я прочитав його пару разів, але все ще не готовий вербалізувати. Треба час, щоби вляглося. там не все так просто.

    ВідповістиВидалити
  5. Справді, надто буквально сприйняв цей кодекс і в надто узагальнювальному сенсі, а не як позицію автора.

    Даруйте щодо "проблєм", просто цікаво, хто ж гідний називатися бардом, бо ним часто називають всіх підряд.. Хоча, може воно і справді не принципово.

    ВідповістиВидалити
  6. Справді, надто буквально сприйняв цей кодекс і в надто узагальнювальному сенсі, а не як позицію автора.

    Даруйте щодо "проблєм", просто цікаво, хто ж гідний називатися бардом, бо ним часто називають всіх підряд..

    ВідповістиВидалити